Росія-Україна: інформаційні війни тривають

Нині про військовий конфлікт на Україні не говорить хіба що лінивий. Експерти сперечаються, політологи набирають очків в науковому співтоваристві. Однак у тому, що зацікавленість Росії в дискредитації України та її вихід від участі у переговорних процесах, свідчить тільки про намір РФ продовжувати конфлікт і надалі готуватися до масштабних бойових дій.

Неодноразово підтверджувалося, що у східного сусіда триває нарощування військової присутності, вдосконалюється інфраструктура, проводиться навчання, розгортаються нові військові частини і будуються нові бази. Втім, Кремль і не заперечує продовжувати екскалацію, хоча офіційно і не підтверджує.

Однак більшу тривогу викликає ситуація у самій Україні. Мало нам зовнішнього ворога, а також проросійських настроїв на сході (принаймні російська пропаганда переконує), поодинокі сепаратистські заклики лунають на традиційно проукраїнському заході. Так, зовсім нещодавно СБУ звинуватила у сепаратизмі закарпатця Петра Гецка. Свого часу йому вдалося втекти від правосуддя до Словаччини, а далі він перебрався до Росії. Зрозумівши, що там він знаходиться у відносній безпеці, П.Гецко через соціальні мережі заходився розхитувати Україну із середини. Цікаво, що мережа досі його не "забанила", в чому багато хто бачить "руку Москви". До речі, на багатьох фото на своїй сторінці він так і фігурує у формі, схожій на ту, котру носять російські найманці. Чоловіка пов'язують із русинським рухом краю, бо існувала підозра, що саме російські спецслужби фінансують ідею створення Підкарпатської Русі. Себто, граючи на бажанні русинів створити автономію, декому хотілося домогтися розколу держави.

До речі, у прагненні відвоювати Закарпаття конкуренцію їм складають пронаціоналістичні угорці яких - яка дивина - теж підтримує Путін. Причому процес цей розпочався задовго до захоплення Криму.

До речі, через соцмережі взагалі легко запустити будь-яку дезінформацію. Варто згадати, приміром, про те, як російські найманці вихваляються подвигами "во славу великой и нерушимой". Причому, якщо все добре, то вони герої, як ні - то провокації і брехня з боку Києва.

Моторола отримує чергову медаль - чудово. Як йому набили пику - то це помста укропів, про що цілком серйозно розказують на російських каналах. А те, що насправді він п'яний чіплявся до дружини когось з бойовиків, за що отримав по голові, вже ніхто не пам'ятає. А нащо?

Або ще приклад. У прикордонні сталася чергова перестрілка. Одна людина загинула, троє отримали поранення. Подія, до речі, була б рядовою, якби ФСБ не вирішила скористатися ситуацією і запустити чергову "качку". Одного із учасників перестрілки Євгена Панова терміново оголосили представником Головного управління розвідки Міноборони України і звинуватили у підготовці терактів в Криму. А що, для того, аби приховати факт перестрілки між своїми, можна придумати й не те.

Байки про укропів, які їдять дітей, давно набридли, у псевдореспубліках вже нічого нового, тож будь- які конфлікти є непоганим приводом вчергове звинуватити Київ у провокаціях, а українські спецслужби у нагнітанні конфлікту.

А поки триває інформаційна війна, Росія мобілізує війська...

Олександра Павлікова