Про що мовчать ректорат УжНУ і Закарпатська прокуратура

У попередніх публікаціях журналісти нашого видання інформували про провокацію хабара та свавілля щодо колишнього декана УжНУ Олени Дуло.

Отож на початку року хотілося б задати декілька запитань певним особам, що на нашу думку причетні до цієї ганебної провокації. Зокрема цікавить: чому ректор вишу професор Володимир Смоланка у липні 2016 року дав коментар на офіційному сайті ДВНЗ «УжНУ» тільки стосовно затримання декана факультету здоров’я людини Олени Дуло, а інші аналогічні події залишав без уваги. У таких ситуаціях, керівники закладів зазвичай стають на захист своїх підлеглих, підтримуючи хоча б морально. І зовсім протилежна реакція, навіть якась дивна секретність і повне мовчання керівника вишу, на трагічний випадок, що трапився у квітні 2017 року в басейні УжНУ, де втопився студент-іноземець. Невже цю надзвичайну подію ректор Смоланка вважає такою собі рядовою дрібницею, а не кримінальною справою? Дивно, але не довідалися про це і засоби масової інформації, які оминули цей факт увагою. Подібний випадок восени цього року мав місце у Національному університеті ім. І.Франка у Львові. Там правоохоронці одразу ж відкрили кримінальне провадження, а причетних осіб відсторонили від роботи  на час слідства, про що повідомляли Всеукраїнські ЗМІ (https://egazeta24.com/article/84567). Цікаво, чи вивчали слідчі поліції нормативні документи, які регулюють роботу басейну УжНУ. Як нам стало відомо, під час знаходження групи студентів-іноземців у басейні, жодного інструктора чи відповідального за безпеку біля води не було. А як розцінювати одну з основних версій цієї справи: студент втопився, бо… хворів? На жаль, приблизно 70% наших студентів мають ті чи інші вади здоров’я, а трагедія, найвірогідніше, сталася через очевидну некомпетентність та халатність керівництва спорткомплексу.

Мабуть в ужгородському виші створена окрема міні-держава, що живе за своїми правилами, які протирічать українським законам. Тому й осіб, котрі мали б відповідати за цей фатальний випадок не тільки не притягнули до кримінальної відповідальності, але й залишили далі працювати, вичікуючи, напевне, поки ще декілька людей, не дай Боже, опиняться на дні басейну. Чи, може, історію про іноземця-потопельника вирішили красиво прикрити, бо на посаді директора спорткомплексу працює пенсіонер колишній полковник УМВС без відповідної освіти Андрій Курта? Таке замовчування цього трагічного випадку можна розцінювати як прикриття злочину, сподіваючись на те, що з часом все забудеться.

На жаль, зараз у виші цінують людей, які демонструють особисту відданість персоні ректора, а інші людські якості та здібності нічого не варті. Олена Дуло, спочатку як декан факультету фізичного виховання і спорту, а згодом факультету здоров’я людини, всі зусилля, перш за все, спрямувала на створення належних умов для навчання студентів та роботи колег. 

За це її дуже поважали та цінували попередні ректори: професори М. Вегеш,  В. Ніколайчук та Ф. Ващук. Поведінка ж нинішнього ректора вишу проф. Володимира Смоланки та його оточення виходять за межі здорового глузду. На нашу думку, знищувати таких людей як екс-декан Олена Дуло – це знищувати майбутнє УжНУ. Невже теперішній принцип роботи керманичів вишу «після нас хоч потоп» не викликає занепокоєння керівників ОДА Закарпаття?

Тепер щодо прокуратури… Як стало відомо, судовий процес в Ужгородському міськрайонному суді, де розглядається справа екс-декана, вже майже завершився. Залишилося лише почути виступ Олени Дуло та рішення суду. Але 15 грудня 2017 року засідання довелося відкласти, оскільки прокурор Іван Цар раптово взяв відпустку аж на три дні. З чого б це? Що так припекло? Чи може у п. Царя та його спільника, слідчого прокуратури Юрія Кавки, з’явився страх перед перспективою самим після Нового року опинитися на лаві підсудних за активну участь у ганебній провокації стосовно екс-декана? Як довго керівник прокуратури Закарпатської області буде інертно спостерігати за цинічною поведінкою своїх підлеглих?

Виникають питання й до начальника слідчого управління Закарпатської обласної прокуратури Івана Бітляна: невже він на початковому етапі слідчих дій ретельно не вивчав зібрані докази? Невже не аналізував дії працівників поліції та своїх підлеглих? Невже Кримінальний кодекс України не підказав йому, що там явна провокація, підтверджена очевидними фактами з оперативного відео. Якщо ж добре знає закони і закриває очі на таке свавілля, то, можливо, особисто був зацікавлений, щоб такими брудними методами спочатку усунути Олену Дуло з посади декана, а потім засудити.Чи повинен такий керівник з такими «знаннями» знаходитися на своїй посаді? А може піде на підвищення? Наприклад, майор, який керував «спецпровокацією» з незаконним затриманням та ув’язненням Олени Дуло. І хоча замовлення було виконане на слабеньку «двійку», все одно отримав підвищення по службі. Як бачимо, питань виникає чимало, але й це ще не всі.

Наприклад, чому працівники прокуратури не хочуть отримати відповідь від колишнього декана факультету фізичного виховання та спорту Валерія Товта, яким чином йому вдалося так швидко за 7 років деканства «назбирати» чималі гроші на придбання шикарного триповерхового будинку в центрі м. Ужгорода, купівлю декількох машин та щорічні відпочинки в Об’єднаних Арабських Еміратах виключно під час навчального процесу.

У жовтні цього року до дня працівника фізичної культури, звичайно, з подачі ректорату (без погодження з департаментом молоді та спорту Закарпатської ОДА або з Закарпатського обласного відділення (філії) комітету з фізичного виховання та спорту МОН України), Закарпатська обласна рада вручила завідуючому кафедрою Валерію Товту подяку. Напевне, ця подяка, «організована» керівниками вишу за його активну участь у провокації та руйнуванні спортивних споруд УжНУ з їх «успішною» експлуатацією у власних цілях. 

Якраз такі люди й потрібні прокуратурі для «плідної» співпраці,тому їх тримають на гачку та «кришують».

Ми вже публікували коментарі людей, які добре обізнані з цією провокацією. Ось ще декілька з них.

– Ця справа шита білими нитками. – розповідає адвокат-юрист зі стажем 52 роки Ірина Вікторівна Панова, яка відвідала всі судові засідання. – Це настільки очевидна провокація, що в мене просто немає слів. Куди дивляться контролюючі органи? Це очевидне замовлення. При такому підході, на лаві підсудних може опинитися будь-яка чесна людина, навіть якщо вона буде хоч сто разів невинувата. Аналізуючи промови представника державного звинувачення в суді, роблю висновок, що ця справа надумана, а його фаховий рівень дуже низький. Ще більше обурюють провокації в суді, так званих, громадських активістів, які не знають суті справи, але, виконуючи чиєсь брудне замовлення, горланять, ображають та безпідставно вішають ярлики на людей. Насправді тут мають притягати до відповідальності працівників правоохоронних органів, які сфальсифікували цю справу та осіб, причетних до провокації.

Ось вам і відповідь, чому у простих людей немає довіри до працівників прокуратури та поліції.

 – Багато років назад, ще до її деканства, мені пощастило познайомитись з Оленою Дуло. – Розповідає полковник у відставці Михайло Мучичка. – В той час я працював в системі обласного управління фізкультури і спорту МОН України, радо і охоче спілкувався з молодою, талановитою людиною, високопрофесійним фахівцем своєї справи, грамотним педагогом. З нею було цікаво обговорювати будь-яке питання, незалежно від його змісту. А коли Олена Анатоліївна була обрана деканом факультету, вона з перших днів взялась за роботу по наведенню порядку. Занедбані приміщення аудиторій, кабінетів, спортзалу стали для нового керівника першочерговим завданням. Як жінка, своїм принциповим ставленням до наведення належного порядку в учбовому процесі, так і в господарських питаннях, вона втерла носа бувшим деканам, завідуючим кафедрами, багатьом викладачам вказала на недоліки в їх роботі. І це, звісно, не могло подобатись їм, видно чорна заздрість зіграла підлу роль, і тому вони затіяли ганебну, підлу, награну з поганим сценарієм комедію про, нібито, якийсь хабар. Багатьох сценаристів цього спектаклю я знаю особисто по спільній роботі і навчанні, тому хочу сказати винним у цій історії: хлопці наберіться мужності, підіть, впадіть на коліна і вибачтесь перед Оленою за свій злий, підлий, не чоловічий поступок. А ректору Смоланці, як личить і зобов'язує його посада і ранг державного мужа, зробити все для того, щоб в цій історії була покладена крапка, і щоб закінчилась вона справедливо, чесно і щасливо.

(далі буде)

Антикорупційне агентство

SpecialInvestigationofCorruptionObjects. (SICO.EU)

Спеціальні розслідування об’єктів корупції Європа-Україна.