Закарпатська облрада разом з ОДА зробить усе можливе для того, щоб Закарпаття процвітало

У четвер, 29 листопада, у сесійній залі Закарпатської облради під головуванням очільників краю – Михайла Рівіса та Геннадія Москаля, відбулося розширене засідання Ради регіонального розвитку області.

На порядок денний винесено одне ключове питання - обговорення перспективного плану розвитку Закарпаття на 2019-2021 роки, до якого долучено керівників районів та міст області, структурних підрозділів ОДА, експертів та консультантів. Відповідне доручення розробити дорожню карту для територій дав Президент Петро Порошенко під час нещодавньої Ради регіонального розвитку.

Наявність Перспективного плану відображає бачення регіональною владою оптимального варіанту майбутнього базового адміністративно-територіального устрою області, передбачене як Законом «Про добровільне об’єднання територіальних громад» і урядовою Методикою його реалізації, так і законами, що регламентують фінансування ОТГ уже як суб’єктів прямих міжбюджетних відносин з державою. Специфіка Закарпаття включає відомі природно-географічні, історичні, етнокультурно-мовні, демографічні, прикордонні, природоохоронні й рекреаційні та інші особливості регіону, тому мапа області потребує збалансованого моделювання кількості спроможних ОТГ.

Михайло Рівіс у своєму виступі насамперед висловив свою вдячність Геннадію Москалю, «який підтримує обласну раду, а ми зі свого боку підтримуємо усі заплановані ним заходи».

- Найяскравішим прикладом такого взаєморозуміння є одноголосна підтримка Бюджету на 2018 рік. Зараз ми формуємо бюджет на 2019 рік, отже очікуємо також результату. Обласна рада співпрацює із департаментами ОДА, які виконують делеговані повноваження. Також обласна рада працює над розвитком партнерських зав’язків і розвитку транскордонного співробітництва. Продовжуючи слова Геннадія Москаля про транскордонний проект - будівництво у селі Яноші Берегівського району сміттєпереробного заводу - є одним із ключових проектів Закарпатської обласної ради. Також створено територіальне об’єднання ТИСА, який є унікальний як у Європі так і Україні. Жодного подібного об’єднання, яке може черпати кошти із Європейського союзу, де членом об’єднання є територія, яка не належить до території ЄС, нема, - підкреслив Михайло Михайлович.

Далі він розповів: «Зараз розробляється проект «утилізація», але відповідно до Стратегії європейського розвитку та Стратегії європейського територіального об’єднання, яке було захищено у Брюсселі, ми плануємо подальшу розбудову цього комплексу. Не тільки як переробного, а комплекс, який буде відповідати усім європейським нормам. Адже відомо, що відповідно до європейських стандартів, - жоден грам твердих побутових відходів не має потрапити у ґрунт, воду чи забруднити атмосферне повітря. Враховуючи цю норму, і буде удосконалюватися сміттєпереробний комплекс. Це наш другий крок, який робимо за європейські кошти. У перспективі – побудова сміттєутилізаційного комплексу, за допомогою якого буде вирішено питання поводження ТПВ у всьому Закарпатті».

Повертаючись до заводу у Яношах, Михайло Рівіс зазначив: «Крім цього населеного пункту, ще два села отримають сортувальні лінії, за допомогою яких вирішуватимуть проблему сміття на місцях. За таким зразком, вважаю, мають бути побудовані такі сортувальні лінії у кожному районі, навіть у гірських малоземельних районах, і звичайно ж, повинні відповідати усім екологічним вимогам. А ті відходи, які не можна утилізувати, разом і угорськими партнерами працюємо над тим, щоб залучити  до 60 млн. євро із фонду регіонального розвитку Європейського союзу, який має до 7 млрд євро на рік. І побудувати сміттєутилізаційний об’єкт.

Далі він звернув увагу на проблеми протипаводкового захисту в басейні р.Тиса. «Її треба розглядати не лише як протипаводкову систему для нашого регіону, вона має міжнародне значення. До того ж, є проблема втрати землі до сотні гектарів, зокрема у Тячівському та Рахівському районах. Адже кордон йде по середині Тиси. Ця програма була розрахована так, щоб зафіксувати кордони в існуючих межах. Але у результаті, водники Румінії навмисно насипають дамби так, що у результаті підмиваються береги з української сторони, відповідно вимиваються наші землі, яких у нас і так мало», - підкреслив очільник облради.

- Провівши розподіл доріг на обласний та державний рівень, ми зіткнулися із тим, що будівництво дороги однієї із центральних артерій Закарпаття - «Мукачево-Рогатин» призупинилося, а нею користується 50% закарпатців. Дорога веде до курортних масивів Рахова, Тячівських солених озер. Її треба розглядати як одну із стратегічних для відбудови у Закарпатті.

Також не обійшов Михайло Рівіс питання розбудови митно-прикордонної інфраструктури.

- Необхідно звернути увагу на обличчя нашої держави – це три пункти пропуску – «Ужгород», «Лужанка», «Дяково». Завдяки транскордонній співпраці вони мали бути розбудовані за кошти ЄС. На сьогоднішній день ми маємо те, що недобросовісні підрядники, які проводили роботи, та через те, що проводилися тендери спочатку у Міністерстві доходів і зборів, потім у Державні фіскальній службі, маємо неефективне використання коштів. У результаті маємо негативний імідж держави перед Євросоюзом у сфері реалізації грантових проектів. Приїжджаючі туристи перше що бачать – це розвалені пункти пропуску, - зауважив голова облради.

Насамкінець він подякував Президенту України за те, що нарешті «вдихнули життя у аеропорт і тепер маємо надію, що він запрацює у повну силу вже у І кварталі 2019 році».

- Обласна рада у співпраці із облдержадміністрацією зробить усе можливе для того, щоб Закарпаття процвітало, - резюмував Михайло Рівіс.

Присутні посадовці також мали змогу обговорити та напрацювати спільне бачення перспектив розвитку Закарпаття у контексті реалізації державної регіональної політики, впровадження реформи місцевого самоврядування у регіоні.

Прес-служба Закарпатської облради