В обласному центрі освятили Меморіал загиблим воїнам АТО

У четвер, 1 листопада, в Ужгороді на Пагорбі Слави відбулося освячення Меморіалу загиблим воїнам АТО. Долучилися до події представники всіх релігійних конфесій, представлених на Закарпатті. Також участь у пам’ятному заході взяли керівники області, міста Ужгород, очільники правоохоронних відомств, військовослужбовці, добровольці, родини загиблих захисників України, громада міста Ужгород.
– Сьогодні тут, на Пагорбі Слави, нас зібрала непересічна подія – ми освячуємо меморіал українському воїну. Воїну, який, як говорять, може померти двічі: вперше – від кулі на полі бою, вдруге – у пам’яті людей, – наголосив голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. – І нехай цей меморіал стане свідченням того, що закарпатці завжди будуть пам’ятати тих, хто віддав своє життя, захищаючи Україну від російської агресії. Він завжди буде нагадувати, що наша незалежність вистояла завдяки тим, хто був, є і буде на передовій оборони нашої держави – на Сході України…
Звернувся до присутніх учасник міжнародних миротворчих операцій та бойових дій на Сході України, заступник військового комісара Закарпатського обласного військового комісаріату полковник Петро Марко. Він підкреслив, що український воїн зараз виконує надзвичайно важливу місію – протистоїть російській агресії не лише щодо нашої держави, але й усього цивілізованого світу.
Про символізм, закладений у скульптурній композиції, розповів автор меморіального комплексу – закарпатський скульптур Василь Олашин. Пірамідальна основа меморіалу символізує карпатські ялинки. Навколо композиції вмонтовані шість рельєфів, які розкивають теми народження, шкільного періоду, студентства, проводів в армію воїна, а центральний рельєф – це військові, волонтери, діти.
– В цілому композиція монумента побудована так, що глядач, проходячи навколо нього, весь час бачить один рельєф, як би він не змінював розташування. Навколо нього багато символіки життя, хоч монумент і присвячено пам’яті загиблих воїнів… Тут присутня тиша, яка спонукає глядача задуматися над життям, – розповів Василь Олашин. – На правій частині центрального рельєфу є дівчинка, яка тримає в руці ведмедика, і якщо його потерти