На Закарпатті проходив ювілейний Міжнародний скульптурний симпозіум

На Закарпатті проходив ювілейний Міжнародний скульптурний симпозіум

Ювілейний пленер продовжує мистецький проект «Закарпатський скульптурний шлях», заснований Петром і Арпадом Матлами у 2013 році на основі їхньої громадської організації «ProArteMunkacs». Мета проекту – встановлення скульптур на головних площах сіл та селищ краю для створення нового міжнародного туристичного маршруту. Це, своєю чергою, сприяння розвитку сільського туризму, збереженню спільної історії та обміну дружніх та культурних звязків. 

Головним спонсором Vсимпозіуму виступив санаторій «Квітка Полонини», на території якого і розмістився мистецький табір. Це й не дивно, оскільки митець Петро Матл ще в далеких 2003-2004 роках створив цілий скульптурний парк для цього оздоровчого комплексу.

До 100-річчя закінчення Першої світової війни організатори задали тему симпозіуму «Прощавай, зброє!» – за назвою однойменного автобіографічного роману Ернеста Хемінгуея. Як би це не було дивно, але люди з року в рік протягом тисячоліть знову беруться за зброю, і шестеро учасників пленеру з різних країн передали у своїх роботах своє бачення, переживання та осмислення цієї теми.

Бельгійський митець ThierryLauwersне на словах знає, що таке війна та зброя, він колишній десантник та спецпризначенець, провів п’ять років у «гарячих» точках Африки у складі Французького Легіону. Його біографія є надзвичайно цікавою та багатогранною. За його плечима більш ніж 200! скульптурних симпозіумів, а скульптури, виконані ним, прикрашають столиці світу від Аргентини до Непалу. Свою скульптуру, виконану з каменю, назвав «Обличчя». Робота поділена на дві частини, де низ – це Велика війна 1914-1918 років, країни, які брали в ній участь, порепані бомбами ландшафти Землі, а у верхній лицьовій частині бачимо лице – збірний образ усіх людей планети; на звороті відкриті руки вітання та лайки – це ніби символ об’єднаної Європи та націй, які можуть жити у мирі та злагоді.

Цікаве бачення на задану тему представив поляк Richard Litvinyuk у скульптурі, виконаній із дерев’яних дошок – «Млин Миру». За словами автора, стосунки між націями схожі на таку собі «м’ясорубку», і для досягнення Миру потрібно, щоб усі образи та претензії минулого «перетерлися» в людських жорнах, люди ж повинні будувати міцні мирні відносини, тим більше на Закарпатті, у краї де сходяться п’ять кордонів. До слова, Richard Litvinyuk уже вдруге бере участь у нашому симпозіумі, а скульптура «Міст», виконана ним у 2017 році, поїхала з України до угорського прикордонного села Tarpa.

На мистецький табір зазвичай приїжджають вже сталі та відомі скульптори, але цього разу організатори запросили студента з Угорщини. TamasDaniв основу своєї роботи поклав предмет, яким уже не можна користуватися за призначенням – це чаша, у котрої нема одного фрагмента та просвердлене дно. Як символ: чаша – життя, і ця скульптура задає філософське питання: «Який сенс знищення, війни та розрухи?»

Дівчина, яка дивиться на безкрайній горизонт. Дерев’яна скульптура «Глорія» іранського митця, нині мешканця Харкова Saeid Ahmadi передає образ надії. Автор створив цілу серію робіт «Відкритого неба», які зберігаються в багатьох країнах (Туреччина, Німеччина, Корея), а тепер найбільша з них і в Закарпатті. В самій скульптурі закладено багато символів, але основна ідея – передати не мрію про політ, а одкровення душі, що життя не закінчується навіть після смерті. Saeid Ahmadi також уже друге бере участь у симпозіумі на запрошення родини Матл. У 2017 році він виконав скульптуру з каменю під назвою «Дружба».

«Дівчина з виноградом»– скульптура українки Надії Отряжи говорить про те, що після будь-якої війни буде життя, будуть плоди та мир. Надія творчо працює з різноманітними матеріалами: у її роботах в єдиному задумі поєднуються скло, кераміка, камінь та бронза. Учасниця багатьох скульптурних пленерів та симпозіумів. Її життя – це рух.

Ще один представник України, закарпатець Ендре Гіді (мол.) представив «Кам’яну бруньку». Автор хотів у скульптурі показати, що, незважаючи на всі негаразди та проблеми, які трапляються в нашому житті, ми можемо створити щось позитивне, гарне та завжди знайти правильний вихід із ситуації. Це вже третя участь митця у проекті «Закарпатського скульптурного шляху», попередні роботи «Людський міст» та «Ілка» вже займають чільне місце на площах закарпатських сіл. 

Симпозіум завершився, створені за цей час скульптури роз’їдуться по нових домівках. Які саме селища отримають подарунок – наразі невідомо, оскільки сільська рада бере на себе зобов’язання перед організаторами створити сучасну та якісно оздоблену площу для скульптури.

Текст та фото: Олександр Нікітчук

© Культурно-мистецька фундація Brovdi Art 

 

 

“A Farewell to Arms”

On 17-30, September 2018 in Solochyn village, Transcarpathian region, it was held the fifth anniversary International Sculpture Symposium.

The jubilee plein air is followed by the art project “Transcarpathian Sculptural Path”, founded by Petro and Arpad Matl in 2013 based on their public organization “Pro Arte Munkacs”. The goal of the project is to install sculptures on the main squares of villages and settlements of the region in order to create a new international tourist route. This, in its turn, contributes to the development of rural tourism, preservation of the common history and maintaining friendly and cultural ties. 

The main sponsor of the fifth Symposium was the sanatorium “Kvitka Polonyny”, where the artistic camp was located. This is not surprising since in 2003-2004 the artist Petro Matl created an entire sculpture park for this health complex.

To the 100th anniversary of the end of the First World War, the organizers set thetheme of the symposium “A Farewell to Arms” – after the name of the autobiographical novel by Ernest Hemingway. Strange enough, but over thousands of years, people take up arms again and again. Six participants of the plein air from different countries depicted their vision, experience and comprehension of this topic in their works.

The Belgian artist Thierry Lauwers knows what war and weapons are from his own experience. He is a former paratrooper and commando, who spent five years in the “hot” spots of Africa as part of the French Legion. His biography is extremely interesting and multifaceted. He took part in more than 200 sculptural symposiums, and the sculptures made by him decorate the world’s capitals from Argentina to Nepal. His sculpture, made of stone, is called “Faces”. The work is divided into two parts, where the bottom is the Great War of 1914 – 1918, the countries that took part in it, the landscapes of the Earth cracked by bombs. And in the upper front part, we can see a face – a collective image of all the people of the planet. On the back, there are open hands of greeting and swearings like a symbol of the united Europe and nations that can live in peace and harmony.

An interesting vision of the theme was presented by Richard Litvinyuk from Poland by his sculpture made of wooden boards – “Mill of Peace”. According to the author, relations between nations are similar to a kind of “meat grinder”, and to achieve Peace, it is necessary that all images and claims of the past “to grind” in human grindstones and people must build strong peace relations, especially in Transcarpathia – the region where five frontiers converge. By the way, Richard Litvinyuk takes part in our symposium for the second time, and the sculpture "The Bridge", made by him in 2017, went from Ukraine to the Hungarian border town Tarpa.

The art camp is usually visited by the well-known sculptors, but this time the organizers invited a student from Hungary. Tamas Dani used a subject, which can no longer be used for its intended purpose – this is a bowl without one fragment and bottom. As a symbol, the bowl is life, and this sculpture brings up a philosophical question: “What is the point of destruction, war and devastation?”

A girl looking at an endless horizon. The wooden sculpture “Gloria” of the Iranian artist, but now a resident of Kharkiv Saeid Ahmadi conveys an image of hope. The author created a series of works "Open Sky" stored in numerous countries (Turkey, Germany, Korea). Now the largest of them is in Transcarpathia. In the sculpture itself, there are many symbols, but the main idea – to convey not the dream of flying, but the revelation of a soul that life does not end even with death. Saeid Ahmadi also took part in the Symposium for the second time at the invitation of the Matl's family. In 2017, he performed a stone sculpture “Friendship”.

“Girl with grapes” –a sculpture of the Ukrainian Nadiia Otriazha says that after any war there will be life, there will be fruits and peace. Nadiia works with differentmaterials: she combines glass, ceramics, stone and bronze in her works. Participant in numerous sculptural plein airs and symposiums. Her life is a movement.

Another representative of Ukraine, Transcarpathian Endre Hidi (junior) presented “Stone Bud”. The author wanted to show that, despite all the difficulties and problems that occur in our lives, we can create something positive, good, and always find the right way out of the situation. The artist took part in the project “Transcarpathian sculptural path” for the third time. His previous works “People's bridge” and “Ilka” have already occupied a prominent place in the Transcarpathian villages. 

The symposium ended and the sculptures created during this time would find their new homes. Which villages will receive a gift is not known since the village council undertakes to create a modern and high-quality decorated area for sculpture.

Text and photo: Oleksandr Nikitchuk

© Art & Culture Foundation Brovdi Art