ЗАГАДКОВІ ВАРІАЦІЇ НА СКУЛЬПТУРНОМУ СИМПОЗІУМІ В ТЯЧЕВІ / Sculptural symposium in Tiachiv

У місті Тячів Закарпатської області з 10 по 30 вересня проходив другий скульптурний симпозіум.

Організатором мистецького заходу виступає міськрада та мер міста Іван Ковач, а координатором та й безпосереднім учасником проекту є скульптор Богдан Корж.  

Ідея симпозіуму проста: створити в місті відпочинкові зони із сучасними парковими скульптурами. Для здійснення цієї благородної мети місто надає всі необхідні матеріали та умови, а скульптори, захоплені такою місією, створюють роботи. Вже сьогодні можна побачити результати з першого пленеру, проведеного у 2011 році – це скульптури, які прикрашають площу Поштову в Тячеві.

Камінь для пленеру привезли з Новоселицького кар‘єру поблизу Тячева, камінь міцний та досить тяжкий для обробки, з характерним багряним відтінком, чудово підходить для скульптури загальних форм.

Тему пленеру наперед не задавали, тому кожен учасник мав змогу самостійно вирішувати, що саме хоче зобразити і який характер надати майбутній скульптурі. Для Богдана Коржа з Ужгорода тему задала скам’яніла мушля, яку виявили на поверхні відшліфованого мармуру, тому скульптура матиме назву «Час». У ній з одного боку – спіраль, що є продовженням конструкції мушлі й символізуватиме минуле, а лицьова частина – сьогодення. Ще одному ужгородцю Михайлу Ходаничу кам’яна глиба спочатку навіювала образ бегемота, та оскільки бегемотів на Закарпатті нема, то Михайло вирішив створити «Мацура», і тепер цей кам’яний кіт стерегтиме всіх тячівських кицьок, яких, за словами того ж таки Михайла, в місті дуже багато. «Атлетка» – назва скульптури Івана Дем’яна з закарпатського села Велятино:роботаприваблює архаїкою, напруженістю та своїми атлетичними формами. Михайло Петер представляє Тячів і вперше працює з каменем, каже, що боявся «болгарки», але за три тижні освоївся і створив скульптуру «Бджільництво», бо тема бджолярства йому дуже близька. Андрій Децко зі Львова – один із найдосвідченіших із команди скульпторів, говорить, що три дні ходив навколо брили, поки не побачив тему, яку хоче зробити, назвав скульптуру «Загадкові варіації». Марина Товкач, уродженка Запоріжжя, яка вже давно проживає у Львові, представила скульптуру «Спорт», у якій в абстрактній формі поєднала командне суперництво та гру. Для Володимира Кіндрачука з Івано-Франківська форма каменю нагадувала обрис пари, яка обнімається, тому і з’явилися «Обійми», де дві фігури сплелися в любові. Ще один представник Івано-Франківська Богдан Гладкий у декоративно-монументальному характері виконав скульптуру «Архангели», де зображені два архангели –Гавриїл та Михаїл, один посланець Божий та миротворець, а інший архістратиг; скульптор каже, що в цей складний час нехай ці архангели охороняють Тячів та Україну. Скульптор із Кам’янець-Подільська Сергій Клапетура вирізав декоративну скульптуру «Пес», заввишки вона не більше, ніж півметра, але цю скульптуру вже полюбили місцеві діти, котрі, граючись, навіть учотирьох вміщувалися на спині песика.

Усі скульптори сходяться на тому, що проведення таких симпозіумів сприяє потужному обміну досвідом між учасниками, оскільки є безліч способів і технік обробки каменю, підходу до роботи і відчуття форми, а також заслуговує на увагу робота з різноманітними інструментами. Другим фактором є розуміння, на якому рівні перебуває скульптор відносно інших і яких знань та досвіду йому бракує. І не менш важливим моментом є сама робота з кам’яною глибою, оскільки не кожен має можливості працювати у своїй майстерні з такими масивними об’ємами.

Що ж, маленькемісто Тячів можна символічно назвати скульптурною столицею Закарпаття, і сподіваємося на подальший розвиток та продовження скульптурних симпозіумів.

Текст: Олександр Нікітчук

Фото: Наталія Павлик

© Культурно-мистецька фундація Brovdi Art